ІСТОРІЯ
Спочатку була ідея… Раптова секундна ідея, яка перетворилася на великий шлях її реалізації.
Це ідея Василя Назаровича Каразіна про створення університету в Харкові. 2 травня 1802 року, одного сонячного дня Василь Каразін писав лист, у якому зізнався, що насмілився висловити государю ідею про заснування в Харкові університету, який став би осередком освіти Наддніпрянської України. Отримувачем був харківський священник — отець Василь Фотієв.
Чому Василь Каразін впевнено обрав Харків?
До цієї події вів тривалий і нелегкий шлях. Ідеї відкриття університету в Україні були ще в 1760-х роках, а на роль університетських міст претендували Київ, Суми, Катеринослав, Чернігів, Полтава, Переяслав.
Харків же на той час за чисельністю населення не тільки поступався Охтирці, але й був менше Валок. Навіть Каразін відзначав, що Харків — місто «малолюдное, из числа самых неважных губернских городов». Але мрійницький дух узяв гору, і він виправив цю ситуацію назавжди.
Григорій Савич Сковорода
Перший університет на теренах України було відкрито саме тут, у Харкові. Поштовхом до цього була не тільки та унікальна ідея, а й доволі об’єктивні історичні передумови. На порозі Харківського колегіуму у 1759 році з’являється чоловік — філософ і поет. За запрошенням бєлгородського архімандрита Гервасія Якубовича до Харкова прибуває Григорій Савич Сковорода. Харківський колегіум приваблював його не випадково: у 1730-ті роки він був гордістю не тільки Слобідської України, але й всієї імперії. Тому пропозиція була прийнята. Так студенти колегіуму почали вивчати поетику славетного філософа і поета.
Ще до моменту слави заклад мав іншу назву: Слов’яно-греко-латинська школа, яка була справжньою «кузнею» студентських кадрів для майбутнього університету.
Минули роки, діяльність колегіуму робила свою важливу справу. Коли одного року ситуація не почала рухатися з фантастичною швидкістю.
За рік до самого заснування з’явився спеціальний законодавчий акт про основи нової системи освіти Російської імперії — «Попередні правила народної освіти», у якому було прописано рядки про намір Уряду створити новий університет у Харкові. Цього ж року в Харкові були створені ботанічний сад, хімічна лабораторія та фізичний кабінет, покладено початок збирання нумізматичної колекції, створено музичний та фехтувальний клас майбутнього університету. Кроки вперед, до втілення головної ідеї, ставали все впевненішими.
Передумови заклали вагомий фундамент, але цьому місту потрібен був завзятий і наполегливий герой. У потрібний час і в потрібному місці ним став Василь Назарович Каразін, який об’єднав те, що було до нього, додав свій особистий внесок і досягнув мети — відкриття університету.
Василь Назарович Каразін
Він пройшов шлях від раптової ідеї до абсолютного бачення, що саме це має бути. Сидячи вечорами, зігнувшись над письмовим столом, він працював над документом, який мав вирішити долю його омріяного закладу.
Останнього дня літа 1802 року він на загальних зборах дворян губернії зачитав «Предначертание о Харьковском университете», виклавши план навчальної та наукової діяльності університету, проєкти будинків і кошторис.
Цей документ не був нездійсненними ідеалізованими фантазіями: раніше Каразін працював у спеціальному комітеті з вивчення проєкту статуту Московського університету та Академії наук і бачив потребу розробити новий, кращий університетський статут, відмінний від західних зразків.
Після публічної промови, переконавши всіх присутніх у доцільності відкриття університету, Каразін почав збирати пожертви. Мрія здійснювалася на очах.
«Ідея університету» (частина триптиху «Народження університету»), автор Віктор Ковтун
Дворяни, почувши про позитивне налаштування царя, не змогли залишитися осторонь. Василь Каразін заклав останню цеглину до здійснення свого плану фразою: «Виконавці його людинолюбних і мудрих повелінь запевнили мене, що приємно було йому призначити Україну осереддям просвіщення».
До переконань царя Каразін відправився тільки після феєричного успіху із дворянством, яке цілковито підтримує ідею Харківського університету, готове довести це щедрими добровільними пожертвуваннями та ще й мають за своїми спинами мешканців міста, які в захваті від цієї ідеї. Низка аргументів не дала царю жодного приводу відмовити.
Каразін зумів досягти, здавалося б, неймовірного — лише за кілька місяців переконати одночасно уряд і місцеве суспільство в необхідності відкрити університет у Харкові. Усе це зробило його основною фігурою, яка взяла на себе офіційні зобов’язання.
Хто буде викладати? Де буде розташований університет? З якими матеріалами будуть працювати студенти? Щодня засновник прокидався й лягав спати лише з цими думками. Вони переслідували його й не давали спокою — потрібно зробити все ідеально. Зробити все самому було б неможливо, бо після нового розв’язаного питання з’являлося інше. Допомогу він знайшов у двох близьких друзів — першого попечителя Харківського навчального округу графа Северина Потоцького і професора Іллі Тимковського.
І це сталося. 17 листопада (5 листопада – за старим стилем) 1804 року чорнила залишили слід на папері. Підпис імператора стояв на Стверджувальній грамоті про заснування Харківського імператорського університету.
ТРАДИЦІЇ
Каразінський університет — один із найстаріших і найславетніших університетів Східної Європи, і кожен його студент обов’язково стає частиною багатовікових університетських традицій.
Свята
Посвята у студенти — церемонія на початку кожного навчального року, в рамках якої із набуттям офіційного статусу студента першокурсників вітають представники міської ради, провідних установ Харкова та керівництво університету. Завершується церемонія врученням символічного студентського квитка, вшануванням квітами пам’яті засновника університету — Василя Каразіна та запалення вогню знань, що символізує прагнення і жагу до глибинної скарбниці надбань світової науки.
Альма Матер — конкурс творчості першокурсників, у межах якого талановиті студенти демонструють вокальні й танцювальні номери у різних стилях та жанрах. Проходить щороку у жовтні.
«Красуня університету» та «Містер університет» — щорічний конкурс краси, участь у якому беруть дівчата та хлопці з усіх факультетів університету.
Студентська весна — щорічний університетський фестиваль днів факультетів, протягом яких організовуються святкові концерти, конкурси, флешмоби.
Студентські спартакіади — змагання з різноманітних видів спорту, що проходять протягом року за участю викладачів, студентів та випускників університету.
День студентського самоврядування — свято, у рамках якого протягом всього дня університетом керують студенти: студентські декани здійснюють прийом усіх бажаючих з приводу питань, пов’язаних з освітнім процесом, університетським та факультетським життям загалом, проходить засідання студентського ректорату за участю проректорів, деканів факультетів, студентських деканів та представників органів студентського самоврядування.
День заснування університету — щороку каразінська спільнота відзначає річницю з дня відкриття університету. Урочистості розпочинаються покладанням квітів до пам’ятника засновнику університету В. Н. Каразіну та продовжуються засіданням Асамблеї Вчених рад, врученням престижних університетських нагород видатним вченим і проведенням тематичних виставок.
День народження В. Н. Каразіна — щороку, 10 лютого студенти, викладачі та друзі університету відзначають річницю з дня народження громадського діяча, просвітителя та винахідника, засновника Харківського університету Василя Назаровича Каразіна.
День випускника — свято, що надає чудову можливість випускникам університету зустрітися та згадати студентські роки, поринути в атмосферу науки, культури і зустрічей. Відзначається щороку у квітні.
День бабака — свято-прогнозування приходу весни. Щороку на початку лютого харківський бабак Тимко, який мешкає на Біологічній станції університету, прогнозує тривалість морозів та весняну погоду: якщо бабак бачить свою тінь, то весна буде пізньою і холодною, якщо не бачить — ранньою і теплою.
Наукова діяльність
Каразінські читання — щорічні міжнародні конференції та форуми, що проходять в університеті, де розглядаються актуальні питання та проводяться активні дискусії у вигляді секційних засідань, круглих столів майже за всіма напрямками сучасної науки.
Стипендії імені Юрія Сапронова та Івана Тарапова — конкурси для студентів та молодих вчених на здобуття стипендій, що призначаються за результатами навчання і наукових досліджень.
Відзнаки
Медалі (Каразіна, почесного доктора, заслуженому професору, кращому студенту) — спеціально розроблені університетські нагороди, що мають оригінальний дизайн, вручаються за особливі досягнення кращим студентам та вченим.
Ювілейні монети — грошові монети, що розробляються до ювілейних дат з дня заснування університету. В жовтні 2004 року випущено монети оригінального дизайну номіналом 2 та 5 гривень, останні вироблені зі срібла.
Вшанування
День пам'яті і примирення — урочисті заходи, що супроводжуються вшануванням пам’яті мільйонів загиблих у період Другої світової війни, зокрема студбатівців — студентів-добровольців Харківського університету, які на самому початку війни записалися в діючу армію і вирушили на фронт, та проведенням святкового концерту для ветеранів за участю університетських творчих колективів.
Акція «Запали свічку» — низка заходів із вшанування пам’яті жертв голодоморів.