Про університет - Aбітурієнт Каразінського університету

Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна

ГоловнаПро університет

Історія та традиції

ІСТОРІЯ

Спочатку була ідея… Раптова секундна ідея, яка перетворилася на великий шлях її реалізації.

Це ідея Василя Назаровича Каразіна про створення університету в Харкові. 2 травня 1802 року, одного сонячного дня Василь Каразін писав лист, у якому зізнався, що насмілився висловити государю ідею про заснування в Харкові університету, який став би осередком освіти Наддніпрянської України. Отримувачем був харківський священник — отець Василь Фотієв.

Чому Василь Каразін впевнено обрав Харків?

До цієї події вів тривалий і нелегкий шлях. Ідеї відкриття університету в Україні були ще в 1760-х роках, а на роль університетських міст претендували Київ, Суми, Катеринослав, Чернігів, Полтава, Переяслав.

Харків же на той час за чисельністю населення не тільки поступався Охтирці, але й був менше Валок. Навіть Каразін відзначав, що Харків — місто «малолюдное, из числа самых неважных губернских городов». Але мрійницький дух узяв гору, і він виправив цю ситуацію назавжди.

Григорій Сковорода

Григорій Савич Сковорода

Перший університет на теренах України було відкрито саме тут, у Харкові. Поштовхом до цього була не тільки та унікальна ідея, а й доволі об’єктивні історичні передумови. На порозі Харківського колегіуму у 1759 році з’являється чоловік — філософ і поет. За запрошенням бєлгородського архімандрита Гервасія Якубовича до Харкова прибуває Григорій Савич Сковорода. Харківський колегіум приваблював його не випадково: у 1730-ті роки він був гордістю не тільки Слобідської України, але й всієї імперії. Тому пропозиція була прийнята. Так студенти колегіуму почали вивчати поетику славетного філософа і поета.

Ще до моменту слави заклад мав іншу назву: Слов’яно-греко-латинська школа, яка була справжньою «кузнею» студентських кадрів для майбутнього університету.

Минули роки, діяльність колегіуму робила свою важливу справу. Коли одного року ситуація не почала рухатися з фантастичною швидкістю.

За рік до самого заснування з’явився спеціальний законодавчий акт про основи нової системи освіти Російської імперії — «Попередні правила народної освіти», у якому було прописано рядки про намір Уряду створити новий університет у Харкові. Цього ж року в Харкові були створені ботанічний сад, хімічна лабораторія та фізичний кабінет, покладено початок збирання нумізматичної колекції, створено музичний та фехтувальний клас майбутнього університету. Кроки вперед, до втілення головної ідеї, ставали все впевненішими.

Передумови заклали вагомий фундамент, але цьому місту потрібен був завзятий і наполегливий герой. У потрібний час і в потрібному місці ним став Василь Назарович Каразін, який об’єднав те, що було до нього, додав свій особистий внесок і досягнув мети — відкриття університету.

Василь Назарович Каразін

Він пройшов шлях від раптової ідеї до абсолютного бачення, що саме це має бути. Сидячи вечорами, зігнувшись над письмовим столом, він працював над документом, який мав вирішити долю його омріяного закладу.

Останнього дня літа 1802 року він на загальних зборах дворян губернії зачитав «Предначертание о Харьковском университете», виклавши план навчальної та наукової діяльності університету, проєкти будинків і кошторис.

Цей документ не був нездійсненними ідеалізованими фантазіями: раніше Каразін працював у спеціальному комітеті з вивчення проєкту статуту Московського університету та Академії наук і бачив потребу розробити новий, кращий університетський статут, відмінний від західних зразків.

Після публічної промови, переконавши всіх присутніх у доцільності відкриття університету, Каразін почав збирати пожертви. Мрія здійснювалася на очах.

«Ідея університету» (частина триптиху «Народження університету»), автор Віктор Ковтун

Дворяни, почувши про позитивне налаштування царя, не змогли залишитися осторонь. Василь Каразін заклав останню цеглину до здійснення свого плану фразою: «Виконавці його людинолюбних і мудрих повелінь запевнили мене, що приємно було йому призначити Україну осереддям просвіщення».

До переконань царя Каразін відправився тільки після феєричного успіху із дворянством, яке цілковито підтримує ідею Харківського університету, готове довести це щедрими добровільними пожертвуваннями та ще й мають за своїми спинами мешканців міста, які в захваті від цієї ідеї. Низка аргументів не дала царю жодного приводу відмовити.

Каразін зумів досягти, здавалося б, неймовірного — лише за кілька місяців переконати одночасно уряд і місцеве суспільство в необхідності відкрити університет у Харкові. Усе це зробило його основною фігурою, яка взяла на себе офіційні зобов’язання.

Хто буде викладати? Де буде розташований університет? З якими матеріалами будуть працювати студенти? Щодня засновник прокидався й лягав спати лише з цими думками. Вони переслідували його й не давали спокою — потрібно зробити все ідеально. Зробити все самому було б неможливо, бо після нового розв’язаного питання з’являлося інше. Допомогу він знайшов у двох близьких друзів — першого попечителя Харківського навчального округу графа Северина Потоцького і професора Іллі Тимковського.

І це сталося. 17 листопада (5 листопада – за старим стилем) 1804 року чорнила залишили слід на папері. Підпис імператора стояв на Стверджувальній грамоті про заснування Харківського імператорського університету.

ТРАДИЦІЇ

Каразінський університет — один із найстаріших і найславетніших університетів Східної Європи, і кожен його студент обов’язково стає частиною багатовікових університетських традицій.

Свята

Посвята у студенти — церемонія на початку кожного навчального року, в рамках якої із набуттям офіційного статусу студента першокурсників вітають представники міської ради, провідних установ Харкова та керівництво університету. Завершується церемонія врученням символічного студентського квитка, вшануванням квітами пам’яті засновника університету — Василя Каразіна та запалення вогню знань, що символізує прагнення і жагу до глибинної скарбниці надбань світової науки.

Альма Матер — конкурс творчості першокурсників, у межах якого талановиті студенти демонструють вокальні й танцювальні номери у різних стилях та жанрах. Проходить щороку у жовтні.

«Красуня університету» та «Містер університет» — щорічний конкурс краси, участь у якому беруть дівчата та хлопці з усіх факультетів університету.

Студентська весна — щорічний університетський фестиваль днів факультетів, протягом яких організовуються святкові концерти, конкурси, флешмоби.

Студентські спартакіади — змагання з різноманітних видів спорту, що проходять протягом року за участю викладачів, студентів та випускників університету.

День студентського самоврядування — свято, у рамках якого протягом всього дня університетом керують студенти: студентські декани здійснюють прийом усіх бажаючих з приводу питань, пов’язаних з освітнім процесом, університетським та факультетським життям загалом, проходить засідання студентського ректорату за участю проректорів, деканів факультетів, студентських деканів та представників органів студентського самоврядування.

День заснування університету — щороку каразінська спільнота відзначає річницю з дня відкриття університету. Урочистості розпочинаються покладанням квітів до пам’ятника засновнику університету В. Н. Каразіну та продовжуються засіданням Асамблеї Вчених рад, врученням престижних університетських нагород видатним вченим і проведенням тематичних виставок.

День народження В. Н. Каразіна — щороку, 10 лютого студенти, викладачі та друзі університету відзначають річницю з дня народження громадського діяча, просвітителя та винахідника, засновника Харківського університету Василя Назаровича Каразіна.

День випускника — свято, що надає чудову можливість випускникам університету зустрітися та згадати студентські роки, поринути в атмосферу науки, культури і зустрічей. Відзначається щороку у квітні.

День бабака — свято-прогнозування приходу весни. Щороку на початку лютого харківський бабак Тимко, який мешкає на Біологічній станції університету, прогнозує тривалість морозів та весняну погоду: якщо бабак бачить свою тінь, то весна буде пізньою і холодною, якщо не бачить — ранньою і теплою.

Наукова діяльність

Каразінські читання — щорічні міжнародні конференції та форуми, що проходять в університеті, де розглядаються актуальні питання та проводяться активні дискусії у вигляді секційних засідань, круглих столів майже за всіма напрямками сучасної науки.

Стипендії імені Юрія Сапронова та Івана Тарапова — конкурси для студентів та молодих вчених на здобуття стипендій, що призначаються за результатами навчання і наукових досліджень.

Відзнаки

Медалі (Каразіна, почесного доктора, заслуженому професору, кращому студенту) — спеціально розроблені університетські нагороди, що мають оригінальний дизайн, вручаються за особливі досягнення кращим студентам та вченим.

Ювілейні монети — грошові монети, що розробляються до ювілейних дат з дня заснування університету. В жовтні 2004 року випущено монети оригінального дизайну номіналом 2 та 5 гривень, останні вироблені зі срібла.

Вшанування

День пам'яті і примирення — урочисті заходи, що супроводжуються вшануванням пам’яті мільйонів загиблих у період Другої світової війни, зокрема студбатівців — студентів-добровольців Харківського університету, які на самому початку війни записалися в діючу армію і вирушили на фронт, та проведенням святкового концерту для ветеранів за участю університетських творчих колективів.

Акція «Запали свічку» — низка заходів із вшанування пам’яті жертв голодоморів.

Каразінський університет:

заснований 17 листопада 1804 року, офіційно відкрито 29 січня 1805 року, є найстарішим класичним університетом України;
ініціатор відкриття — Василь Назарович Каразін, видатний вчений, просвітник, громадський діяч, винахідник;
має девіз — «Cognoscere, docere, erudire», що у перекладі з латинської означає «Пізнавати, навчати, просвіщати», а також власний герб та гімн;
знаний одними з найстаріших й значущих установ України, серед них:
– Ботанічний сад (1804), що є об’єктом природно-заповідного фонду Харкова загальнодержавного значення;
– Центральна наукова бібліотека (1805), яка нараховує 3,5 млн. примірників, серед яких — 50 000 унікальних видань (17 інкунабул, понад 1 000 рукописів, 300 палеотипів; прижиттєві видання класиків світової літератури, науки та культури). За рішенням Міністерства культури України (1987 рік) бібліотека визнана установою, що має особливе громадське значення;
– Музей природи (1807) є одним із найстаріших вузівських музеїв світу, у якому розміщено майже 250 тисяч експонатів. Щороку музей відвідує понад 22 тисячі екскурсантів;
– Астрономічна обсерваторія (1808), яка є однією з провідних астрономічних установ України, де проводяться фундаментальні і прикладні дослідження з фізики Сонця, планет, астероїдів, комет і супутників;
має Музей археології, колекція якого налічує близько 150 тисяч одиниць зберігання;
єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії: біолог Ілля Мечников, економіст Семен Кузнець, фізик Лев Ландау;
відомий визначними діячами науки і культури різних країн, яких в різні часи було обрано почесними членами та докторами університету, серед них: Йоганн Ґете та Александр Гумбольдт, Іван Франко та Лев Толстой, Петро Семенов-Тянь-Шанський, Михайло Грушевський та інші. Серед почесних докторів університету — перший президент України Михайло Грушевський, математик Олексій Погорєлов, музикант Святослав Вакарчук, український письменник, перекладач, громадський діяч Сергій Жадан та інші;
започаткував видання перших вітчизняних газет і часописів, створення перших наукових товариств;
за роки існування підготував майже 200 000 фахівців, з яких понад 60 стали дійсними членами і член-кореспондентами Національної академії наук України;
носить ім’я В. Н. Каразіна та статус «національного» університету з жовтня 1999 року;
має найвищий статус самоврядного (автономного) та дослідницького державного вищого навчального закладу;
є одним з ініціаторів підписання «Великої Хартії європейських університетів» (Болонья, 1988 рік), співзасновником Євразійської Асоціації університетів, входить до Всесвітньої та Європейської Асоціацій університетів, Асоціації Європейської мережі ядерної освіти;
входить до низки міжнародних рейтингів: QS World University Rankings, THE World University Rankings, Best Global Universities Rankings, Web of Universities.

Пам’ятник В. Н. Каразіну:

встановлювався в різних місцях п’ять разів:
– у 1905 році відкритий на вулиці Сумській біля Університетського саду,
– у 1934 році, у зв’язку з будівництвом на тому ж місці пам’ятника Тарасу Шевченку, його перенесли на Університетську вулицю, навпроти тодішньої будівлі Харківського університету,
– у 1937 році пам’ятник демонтували,
– у 1958 році встановили зліва від нинішньої будівлі університету в саду Шевченка,
– у 2004 році перенесли на майдан Свободи до центрального входу в університет;
у 1920-х роках від його напису було відбито слово «Императорскаго» і відновлено тільки у 2004 році.

Університет у ХІХ–ХХ століттях:

першим ректором університету був філолог Іван Степанович Рижський;
у перші роки існування університет мав дуже мало студентів, адже у той час всі дисципліни викладалися латиною, а випускники народних училищ не вивчали латинську мову;
перший випуск університету відбувся у 1808 році: з 57 студентів курс наук закінчили всього 26 осіб;
у першій половині ХІХ століття жінкам у Харківському університеті вчитися заборонялося, про що говорилося у 17 параграфі правил для студентів: «Особи жіночої статі до слухання університетських лекцій не допускаються»;
починаючи з 1830-х років, з прийняттям правил для студентів, їм заборонялося: одружуватися, носити вуса, палити, ходити в театр і трактир, носити будь-який одяг, крім форменого, вступати в таємні зв’язки і об’єднання;
на базі університету в XIX столітті було відкрито три інститути: педагогічний (1811), ветеринарний (1839), медичний (1840-ві);
нинішня будівля університету (Домпроектострой) до Другої світової війни була найвищою в Харкові (за винятком церковних дзвіниць);
за час свого існування Харківський університет декілька разів змінював офіційну назву:
– Імператорський Харківський університет (1804–1917),
– Вільна академія теоретичних знань (1920–1921),
– Харківський інститут народної освіти (1921–1932),
– Харківський державний університет імені О. М. Горького (1932–1998),
– Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (1999 – до сьогодні).

Університет сучасний:

має 27 факультетів та навчально-наукових інститутів;
готує на факультетах, навчально-науковий інститутах, центрі доуніверситетської освіти й Інституті післядипломної освіти та заочного (дистанційного) навчання 17 911 здобувачів освіти;
у наукових дослідженнях та підготовці кадрів беруть участь 460 докторів наук, професорів, 1 235 кандидатів наук, доцентів. Серед працівників університету — 4 академіки та члени-кореспонденти НАН України та галузевих академій;
підготовку фахівців здійснюють за 115 спеціальностями та спеціалізаціями, охоплює весь спектр сучасної класичної університетської освіти;
активно забезпечує доуніверситетську освіту, зосереджену в центрі доуніверситетської освіти, який об’єднує підготовчі курси, школу дистанційного навчання і Малий каразінський університет;
знаний вченими, які щороку публікують понад 60 підручників і 300 навчальних посібників, майже 90 монографій, понад 80 випусків «Вісника університету» та інших збірників наукових робіт, майже 5 000 наукових статей та тез доповідей, зокрема, понад 400 статей у провідних міжнародних наукових журналах;
щорічно організовує понад 150 міжнародних та всеукраїнських наукових і науково-методичних конференцій; зустрічі із вченими з країн усіх континентів світу, які читають лекції та проводять майстер-класи;
влаштовує численні виховні та культурно-просвітницькі заходи;
здійснює широку програму міжнародного співробітництва, є активним членом міжнародної спільноти провідних європейських та світових університетів, має угоди про співробітництво, зокрема й кафедральну співпрацю, з 282 закладами вищої освіти й іноземними організаціями з 61 країни світу.

РЕЙТИНГИ

За результатами щорічного рейтингу кращих закладів вищої освіти світу QS World University Rankings, Каразінський університет посідає друге місце серед українських університетів. Згідно QS World University Rankings 2025, заклад вищої освіти підтвердив свою першість в Україні та посів позицію 741–750 в глобальному масштабі.

За результатами світового рейтингу університетів, який з 2004 року щорічно публікує видання Times Higher Education за висновками власного дослідження, Каразінський університет також посідає високі сходинки. У THE World University Rankings 2025 — 1501+. А за результатами World University Rankings 2025 for International Students Каразінський університет входить до 14 % найкращих університетів, посідаючи 1138 місце у світі та третє місце в Україні; за результатами академічного рейтингу HE Higher Education Ranking посів друге місце в загальному рейтингу й перше серед 15 українських університетів.

В академічному рейтингу закладів вищої освіти України «Топ–200 Україна 2023» Каразінський університет перебуває на четвертому місці. За кількістю поданих абітурієнтами заяв та середнім конкурсним балом у 2024 році ЗВО посідає 10 місце.

Також Каразінський університет на другому місці в Україні у рейтингу науково-метричної бази Scopus, яка є ефективним інструментом відстеження та аналізу цитованості статей, що публікуються у наукових виданнях.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна реалізує широку програму міжнародного співробітництва, є активним членом міжнародної спільноти провідних європейських та світових університетів, має угоди про співробітництво з університетами та дослідницькими установами з 50 країн світу, в тому числі з 18 країн Європейського Союзу.

Разом з іншими провідними університетами Європи підписав у 1988 році Велику Хартію університетів, яка започаткувала Болонський процес.

Університет входить до Міжнародної асоціації університетів та Асоціації університетів Європи, Університетського агентства Франкофонії, Асоціації Європейської мережі ядерної освіти, Європейської мережі освіти в галузі термоядерного синтезу, Асоціації бізнес-шкіл Центральної та Східної Європи, а також до міжнародної асоціації «Програма Балтійського університету».

Студенти Каразінського університету мають широкі можливості для участі у програмах міжнародної академічної мобільності (за напрямами ступеневої та кредитної мобільності), навчання в іноземних університетах за програмами подвійного диплома, участі у міжнародних літніх та зимових школах, обмінних практиках з іноземними університетами, міжнародних стажуваннях тощо. Університет є активним учасником програми Еразмус+, найбільшої програми академічних обмінів Європейського Союзу, в межах якої укладено понад 50 договорів про співпрацю з європейськими університетами.

Каразінський університет розвиває найбільш активне співробітництво з:

Університетом Париж-Сакле (Франція);
Університетом Ніцци-Софії Антиполіс (Франція);
Університетом Англіа Раскін (Велика Британія);
Університетом Палермо (Італія);
Університетом імені Федеріко II у Неаполі (Італія);
Європейським університетом Віадріна у Франкфурті-на-Одері (Німеччина);
Університетом імені Фрідріха-Александра в Ерланген-Нюрнберзі (Німеччина);
Варшавською школою економіки (Польща);
Технічним університетом Лодзі (Польща);
Ягеллонським університетом (Польща);
Університетом Маса́рика (Чеська Республіка);
Університетом Палацького в Оломоуці (Чеська Республіка);
Університетом Павла Йозефа Шафарика у м. Кошице (Словаччина);
Університетом імені Фатіха Султана Мехмета (Туреччина);
Аньхойським університетом (КНР);
Університетом Мурсії (Іспанія).

Провідні іноземні викладачі та науковці щороку відвідують університет для викладання, проведення майстер-класів, поглиблення наукового та освітнього співробітництва.

Студентський кампус

Каразінський університет має вісім сучасних гуртожитків, тому іногородніх студентів забезпечують житлом у повному обсязі. Житлові кімнати умебльовані й підключенні до мережі Інтернет. У гуртожитках є кімнати для самопідготовки, пральні, спортивні зали. Від гуртожитків до університету можна дістатися на метро, тролейбусі чи маршрутних автобусах.

Karazin Student’s Card

Картка “Karazin Student's Card” — унікальний дисконтний проект первинної профспілкової організації студентів, аспірантів і докторантів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна — допоможе заощадити каразінцям більше ніж у 85 закладах Харкова. Також “Karazin Student’s Card” постійно бере участь в акційних програмах не лише партнерів, а й інших закладів міста. Власники картки можуть користуватися знижками не лише розважальних, спортивних і торговельних, але й освітніх закладів. “Karazin Student’s Card” діє у кафе й ресторанах, книгарнях, супермаркетах, квест-кімнатах, школах іноземних мов, IT курсах тощо.

Спорт і здоров’я

Каразінський університет опікується здоров’ям своїх студентів, тому в університеті працює центр первинної медико-санітарної допомоги, де прийом студентів здійснюють терапевт, гінеколог і стоматолог. Усі послуги для студентів безкоштовні. Також студентам надається психологічна підтримка, що здійснюється Навчальним центром соціально-виховної та позаосвітньої діяльності.

Фізична культура та спорт є неодмінною частиною навчального процесу. Студенти університету протягом усього терміну навчання можуть вдосконалювати свою фізичну форму, використовуючи спортивну інфраструктуру університету, зокрема: Навчально-спортивний комплекс «Каразінський», Тенісний клуб «Унікорт», Спортивно-фехтувальний клуб «Уніфехт».

Для студентів організована як робота спортивно орієнтованих груп для початківців, так і робота спортивних секцій для студентів, які мають відповідну спортивну підготовку. Наявні секції: волейбол, баскетбол, міні-футбол, футбол, настільний теніс, теніс, черлідинг, шахи, бадмінтон, скелелазіння та єдиноборства: бокс, таеквондо, самозахист, фехтування. Студенти мають можливість займатися аеробікою, атлетичною підготовкою у тренажерних залах, легкою атлетикою, стрільбою з лука та водним туризмом.

Культура та мистецтво

Каразінці завжди відрізнялися різноманітністю інтересів, тому університет сприяє особистому зростанню студентів, розвитку їхніх здібностей і талантів. В університеті є Культурний центр — структурний підрозділ університету, що організовує, координує та розвиває всі напрямки позааудиторної роботи, пов’язані з процесом відродження й розвитку української культури, а також забезпечує діяльність художньої творчості студентів. Реалізація цього завдання здійснюється безпосередньо через творчі об’єднання та колективи художньої самодіяльності, що відіграють значну роль у культурному розвитку студентів: Університетський студентський хор, Ансамбль танцю «Сонцеворот», Театральна студія, Ансамбль бального танцю «Фаворит».

Студенти Каразінського університету за роки навчання не лише отримують грунтовну фахову підготовку, беруть участь у програмах академічної мобільності, але й мають змогу змістовно та корисно проводити дозвілля — професійно займатися спортом, реалізувати власний творчий потенціал, брати участь у культурних заходах, відпочити влітку на спортивно-оздоровчих базах, розташованих у мальовничому куточку Харківської області, Карпатах, на березі Чорного моря.

Військова підготовка

Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається за рішенням призовної комісії громадянам призовного віку, які навчаються в університеті. Відстрочка від призову надається один раз за період навчання, і громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість, втрачають право на відстрочку від призову незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі.

Відпочинок та дозвілля

Каразінський університет розташований у центрі міста. Тому студенти можуть відразу після навчання відвідувати різноманітні культурні заклади та місця відпочинку, а також багато інших цікавих пам’яток культури та відпочинку, затишних кафе, де можна провести дозвілля. Влітку студенти можуть відпочити в спортивно-оздоровчому таборі «Фігуровка», що знаходиться в мальовничому куточку Харківської області, біля Сіверського Дінця.

Студентські кафе

Університет має розгалужену мережу пунктів харчування з доступною та смачною їжею. Від простих буфетів, що працюють у всіх корпусах і дозволяють швидко перекусити, до повноцінних та затишних кафе, де можна насолодитися комплексним обідом у приємній атмосфері: «Бункер», «Сьоме небо», «Feel Good» та «ФЛ-П Малишев».

Бібліотека

Готуватися до занять та проводити час із користю студенти можуть у Центральній науковій бібліотеці університету, загальний фонд якої налічує понад 3 350 000 примірників.

Також студенти можуть долучатися до лав студентського самоврядування, що бере участь в управлінні університетом, у поліпшенні навчального процесу — здійснює моніторинг якості освіти, допомагає адміністрації у вдосконаленні навчальних планів, програм, призначенні стипендій тощо.

Будь-який студент університету може стати членом профспілкової організації студентів — найбільшої громадської організації, що об’єднує усіх осіб, які навчаються в університеті.